Қазақстан републикасының білім және ғылым

ТЕАСНШС НІ8ТОКҮ А8 ^АТІО^АЬ: БІСІТАЬ ТЕСНЖ>ШСІЕ8 АОТ НІ8ТОКҮ ЕБІ

жүктеу 5,16 Mb.

бет	3/16
Дата	28.02.2018
өлшемі	5,16 Mb.
	#10874

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 16

3 А таяһ-ир
4 А роЛеаяІ
5 А Іад
СТАНОВЛЕНИЕ ИНФОРМАЦИОННОГО ОБЩЕСТВА В КАЗАХСТАНЕ: ПАТТЕРНЫ ГЛОКАЛИЗАЦИИ (2012) *

ТЕАСНШС НІ8ТОКҮ А8 ^АТІО^АЬ: БІСІТАЬ ТЕСНЖ>ШСІЕ8 АОТ НІ8ТОКҮ ЕБІіСАТІО^ Ш ТНЕ XXI 8Т СЕШТЖҮ*
Рго/е\\ог 2Һ. КипйакЬауеуа - Босіог оі һізіогісаі зсіепсез, Уізіііпд 8сһо1аг аі Іһе Іпзіійііе оі 81ауіс, Еазі Еигореап, апсі Еигазіап, ЗйісНез (І8ЕЕЕ8) аі ИС Вегкеіеу (ІІ8Л)
АІГег КагакһвГап доГ 8Ше воуегеідпгу һауе Ьееп а пишЬег оі сошіёегаЫе сһапдев іп Гһе һівгогісаі есшсаГіоп: раггіаі ёеіёеоіідігагіоп оі һівгогісаі

20

сИзсірііпез, \үеге сһапдеё Гһе зггисһлгез апсі сошешз оі сиггісиіа. ВиГ гигйһег шоёегпігаГіоп оі һізГогісаІ есшсапоп һаз Ьееп гаГһег ргоЬІешаГіс. ІГ із Сие Го Гһе ІасГ ГһаГ іп сопГешрогагу регіоС һізГогу Геасһіпд һаз еСисаГіопаІ апС роігіісаі зідпійсапсе іп іогшіпд розгііуе іСепГіГу оі Гһе уоипд депегаГіоп. Тһе һізГогу Геасһіпд шаГегіаІ СігесГІу һтйиепсез Гһе уоипд реоріе сопзсіоизпезз, Гһеіг роіігісаі апС сіуіс сИгесиуез. АпоГһег ргоЬіеш із ргоіеззіопаі зосіегу оі ЫзГогіапз аз шовГ оі Гһеш доГ ассивГошеё Го пагголү апС ІасГ ІіпСіпд гезеагсһез. \Уе һауе Го аСшіГ ГоСау шаі һізгогу Геасһіпд іог поп-һізГогіап зГиаепГз із уегу ішрогГапГ ргоЬіеш, аз Гһеу асһуеіу рагГісіраГе іп сгеаГіоп оі сегГаіп уізіопз аЬоиГ Гһе разГ іп зосіегу. Тһе оГһег ргоЫеш із аоиЫіпд Гһе зесопсіагу зсһооіз' һізгогу соигзез іп Гһе һідһег еСисаГіоп сиггісиіа. Тһе ехізГіпд зузГеш шакез вГиёепГв Го іосиз оп шесһапісаі шешогігаГіоп оі іпіогшагіоп, апС поГ Сеуеіор һізГогісаі Гһіпкіпд. ІГ із геЙесГеС іп лүеакпезз оі шеГһоСоіодісаі апС реСадодісаі ргоуізіоп оі һізГогу Геасһіпд ргосезз. РгосееСіпд ігош Гһе аЬоуе \үе сап сопсіиСе ГһаГ ГоСау із игдепГіу пееСеС һізГогісаі еСисаГіоп шоёегпігаГіоп іп КагакһзГап. Ргоіеззіопаі һізгогісаі еСисаГіоп апС һізгогу Геасһіпд іп весопёагу еСисаГіопаі іпзйшйопз аз а депегаі зиЬ|ес1: шивГ Ье СігесГеС аГ іогшіпд һізгогісаі сопзсіоизпезз оі сіуіс зосіегу.

Оп опе зше, \үе шивГ Гһіпк оі һо\ү Го зГгепдиіеп лүогіа¹ оиГіоок сошропепГ оі Гһе сіізсірііпе «НізГогу оі КагакһзГап». I шеап поГ §іуіп§ кполүіесіде оі ІасГз апсС еуепГз, ЬиГ оі ЬгееСіпд сшс зГапсе, сараЬііігу Го сошргеһепС һізГогісаі СеГегшіпівш оі сопГешрогагу лүогШ рһепошепа, сгігісаііу аззезз һізГогісаі апС зосіаі іпіогшагіоп, Сеііпе регвопаі ровігіоп Го Гһе ехГегпаі ^огіё, апС сгеаГе а һоіізГіс уівіоп оі Гһе ріасе оі КагакһвГап іп Гһе ^огіё һізГогісаі ргосевв. Іп оГһег ^огёв, оиг Гавк ів Го іогш һізГогісаі Гһіпкіпд іп Гһе шіпёв оі оиг уоипд депегаГіоп. Оп Гһе оГһег зіСе, Гһе КагакһвГапі еСисаГіоп шоёегпігаГіоп ГоСау сСісШев игдепГ песеввіГу Го сһапде еёисаГіопаі рагаёідш, ёешапё зегіоиз ГгапзІогшаГіоп оі Гһе Геасһіпд Гесһпоіодіез. ІпГедгаГіоп оі шоёегп еёисаГіопаі апё іпіогшагіоп Ьесошез ап ішрогГапГ сопёігіоп Го регіогш КагакһзГап һізГогу еёисаГіоп ргосезз.

Науіпд сгеаГеё сиггісиіа іп НізГогу \үе шизГ кеер іп оиг шіпё зеуегаі доаіз.

Тһе ІігзГ із ГһаГ Гһе кпо^іеёде оі һізГогу із ргесопёігіоп іог іпіогшеё сігігеп рагГісіраГіоп поГ опіу іп опе'в паГіоп ЬиГ іп Гһе ^огіё. Тһегеіоге, опе сиггісиіа доаі із Го еёисаГе зГиёепГз іог сіуіс гезропзіЬіііГу оп а діоЬаі зсаіе.
Тһе зесопё ёешапёз ігош ипёегзГапёіпд ГһаГ Ьеуопё сшс еёисаГіоп Гһе вГиёу оі оиг һівгогу сап һеір вГиёепГв ёеуеіор а іиііег вепве оі зеіТ: 'НівГогісаі шешогу із Гһе \үау Го зеіІ-іёепГіГу, Го зееіпд опе'з ріасе іп Гһе зГгеаш оі Гіше апё опе'з соппесГеёпезз шиһ аіі һишапкіпё'.
Тһе Гһігё доаі із Го һеір зГиёепГз ипёегзГапё оиг ріасе іп лүогШ һізГогу.
Апё апоГһег геіаГеё доаі із Го сгеаГе іог зГиёепГз Гһе оррогГипіГу Го ёеуеіор 'а сошргеһепзіуе ипёегзГапёіпд оі Гһе ^огіё апё шапу оі зосіеГіез ^һозе Ггаёігіопз апё уаіиез шау іп шапу \үауз Ье ёійегепГ ігош Гһеіг о^п'[1, р.109]

АГ Гһе ёо^п оі Гһе ХХІ с. іг із гаГһег іпсопсеіуаЫе Го Гһіпк һо^ Го іпГедгаГе Гесһпоіоду апё Гһе ІпГегпеГ іпГо Гһе һізГогу Геасһіпд ргосезз. Бигіпд Гһе разГ сепГигу, һізГогу Геасһіпд ипёег^епГ а Ггешепёоиз ГгапзІогшаГіоп. Регһарз Гһе

дгеаГезГ сһапде саше аЬоиГ іп гезропзе Го Гһе іштосшсГіоп оГ Гһе сошриГегз апё ІпГегпеГ іп Гһе сіаззгоош. Аз а гезиіГ а дгошпд пишЬег оГ зГиёепГз аге по іопдег сопГепГ Го һауе һізГогу Гесс Го Гһеш Гһгоидһ шеапз оГ ёіёасГіс іесГиге. ІпзГеасс, Гһеу аге Ьедіппіпд Го ёешапё ГһаГ һізГогу Геасһегз іпГедгаГе Гһе лүеаіГһ оГ сИдгіаі һізГогісаі гезоигсез ауаііаЫе оп Гһе ІпГегпеГ іпГо Гһеіг сиггісиіиш. Іп асссһГіоп Гһезе заше зГиёепГз по\ү ехресГ һізГогу Геасһегз Го поГ опіу ёеііуег Гһеіг іеззопз изіпд Гесһпоіоду ЬиГ аізо Го ешріоу рориіаг зойлүаге арріісаГіопз зисһ аз Ролүег РоіпГ, апё ІпГегпеГ-Ьазесс Геасһіпд зГгаГедіез [1, р.49].

Ғоііошпд Гһіз Гиггһег \үе зһоиіс кеер іп шіпё ГһаГ Гһе шозГ зиссеззГиі есшсаГіопаі изез оГ сИдгіаі Гесһпоіоду Гаіі іпГо Гһгее Ьгоаё саГедогіез:

Іп^иігу-Ьазеё іеагпіпд иГііігіпд ргішагу зоигсез ауаііаЫе оп СБ-КОМ8 апё Гһе \УогШ \Уіссе \УеЬ, апё іпсіисНпд Гһе ехріогаГіоп оГ шиігішеёіа епуігошпепГз шйһ роГепГіаііу Йиісс сошЬіпаГіопз оГ ГехГ, ішаде, зоипё, шоуіпд ішадез іп ргезепГаГіопаі апё іпдиігу асГіуіГіез, іпуоіуіпд сНГГегепГ зепзез апё Гогшз оГ ехргеззіоп апё асссНеззіпд сНГГегепГ іеагпіпд зГуіез;
Вгіёдіпд геасһпд апё лүггііпд Гһгоидһ оп-ііпе іпГегасГіоп, ехГепсһпд Гһе Гіше апё зрасе Гог сНаіодие апё іеагпіпд, апё |оіпіпд ііГегасу шГһ сНзсірііпагу апё іпГегсНзсірітагу іпдиігу;
Макіпд зГиёепГ \үогк риЬііс іп пе\ү шесНа ГогшаГз, епсоигадіпд сопзГгисГіуізГ реёадодіез Гһгоидһ Гһе сгеаГіоп апё ехсһапде оГ кпо^іеёде-гергезепГаГіопз, апё сгеаГіпд оррогГипіГіез Гог геуіелү Ьу Ьгоаёег ргоГеззіопаі апё риЬііс аисіепсез [2].

Ғог а зГагГ, \үе шідһГ ёегіпе сНдгіаі һізГогу. Із Гһеге апуГһіпд (гезеагсһ шеГһоё, |оигпаі агГісіе, шоподгарһ, Ьіод, сіаззгоош ехегсізе) ГһаГ изез сНдіГаі Гесһпоіодіез іп сгеаГіпд, епһапсіпд, ог сНзГгіЬиГіпд һізГогісаі гезеагсһ апё зсһоіагзһір?

ЬеГ из Го геГег Го Гһе ехрегіепсе оГ Ашегісап һізГогіапз. №> ёоиЬГ ГһаГ Гһеіг кпо\¥-һо\ү іп Гһезе Гіеіс шіі Ье уегу изеГиі Гог из.

\УіШапі О. Тһошаз - ¹ ргоГеззог оГ һізГогу аГ Гһе ШіуегзіГу оГ №Ьгазка, Тһе БігесГог оГ Гһе Уігдіпіа СепГег Гог БідіГаі НізГогу аГ Гһе Шіуегзгіу оГ Уігдіпіа апсС Есі Ауегз лүеге Гһе ІігзГ \үһо изесі Гһе Гегш 'ТЗідгіаі НізГогу" іп 1997-1998.

Оп Гһе іззие оі Гһе СеІіпіГіоп оі БідіГаі НізГогу" Ргоіеззог \УіШапі О. Тһошаз §іуез Гһе Гоііошпд лүогкіпд сеГіпіГіоп:

¹ ЖШіат С Тһотш III, рго/еззог о/НіМогу а( (һе ІІпіуеш(у о/ЫеЪгазка, һоЫз (һе Зоһп апа¹ Са(һегіпе Апдіе Сһаіг іп (һе НитапШез. Не аігес(еа (һе Уігдіпіа Сеп(ег /ог Әі§і(аі Ні8(оту а( (һе 1]пі\ег$і(у о/ Уітдіпіа (и\а) апа м>аз рто]ес( тападег о/ Тһе Уаііеу о/ (һе 8һааом> рто]ес( (һеге. Тһе Атегісап Ні8(огісаІ А$8осіа(іоп апа (һе Сіуіі Жаг Іт(і(и(е а( Се((у$Ъиг§ Соііеде һопогеа һі$ м>огк оп (һа( рго]ес(. Не І8 сотрІеНпд а Ьоок (Шеа¹ Мрі(ег'$ Вом>: Каіігоайн, (һе Сіуіі Жаг, апа¹ (һе Коо(8 о/Мойетп Атегіса апа а аіді(аі рго]ес( оп гаіігоаа^ апа Атегісап һі$(огу.

"БідіГаі һізГогу із ап арргоасһ Го ехашіпіпд апС гергезепГіпд Гһе разГ ГһаГ ^огкз шГһ Гһе пе^ сошшипісаГіоп Гесһпоіодіез оГ Гһе сошриГег, Гһе ІпГегпеГ пеГлүогк, апё зоГ^^аге зузГешз. Оп опе іеуеі, ёідіГаі һізГогу із ап ореп агепа оГ зсһоіагіу ргоёисГіоп апё сошшипісаГіоп, епсошраззіпд Гһе ёеуеіоршепГ оГ пе^ соигзе шаГегіаіз апё зсһоіагіу ёаГа соііесГіопз. Оп апоГһег, іГ із а шеГһоёоіодісаі

арргоасһ Ггашеё Ьу Гһе һурегГехГиаі ролүег оГ Гһезе Гесһпоіодіез Го шаке, ёеГіпе, диегу, апё аппоГаГе аззосіаГіопз іп Гһе һишап гесогё оГ Гһе разГ. То ёо сНдгіаі һізГогу, Гһеп, із Го сгеаГе а Ггаше^огк, ап опГоіоду, Гһгоидһ Гһе Гесһпоіоду Гог реоріе Го ехрегіепсе, геаё, апё Гоііолү ап агдишепГ аЬоиГ а һізГогісаі ргоЬіеш[3, 4, 5].

БідіГаі һізГогу зсһоіагзһір аізо епсоигадез геаёегз Го іпуезГідаГе апё Гогш іпГегргеГіуе аззосіаГіопз оГ Гһеіг оші. ТһаГ шідһГ Ье Гһе сеГіпіпд сһагасГегізГіс оГ Гһе депге. Кеаёегз аге поГ ргезепГеё шГһ ап ехһіЬіГ, ог ап агГісіе шГһ аррепсНсез, ог апу оГһег апаіод Гогш зішріу гергосеззеё іпГо Гһе \УеЬ ГогшаГ. (Ғог а діоззагу оГ Гһе Гесһпісаі Гегшз ГһаГ арреаг іп ЬоШГасе, зее аррепсНх.) ІпзГеаё, Гһеу аге ргезепГесс шГһ а зиіГе оГ іпГегргеГіуе еіешепГз, \үауз Го даіп іеуегаде оп Гһе ргоЬіеш ипёег іпуезпдаГюп. Бідгіаі һізГогу роззеззез а сгисіаі зеГ оГ сошшоп сошропепГз—Гһе сарасіГу Гог ріау, шапіриіаГіоп, рагГісіраГіоп, апё іпуезГідаГіоп Ьу Гһе геаёег. ВіззешіпаГюп іп сНдіГаі Гогш шакез Гһе \үогк оГ Гһе зсһоіаг ауаііаЫе Гог уегіГісаГіоп апё ехашіпаГіоп; іГ аізо оГГегз Гһе геаёег Гһе оррогГипіГу Го ехрегішепГ. Не ог зһе сап ГезГ Гһе іпГегргеГаГіопз оГ оГһегз, ГогшиіаГе пе\ү уіелүз, апё шіпе Гһе шаГегіаіз оГ Гһе разГ Гог оуегіоокеё іГешз апё сіиез. Тһе геаёег сап ішшегзе һіш/һегзеіГ іп Гһе разГ, зиггоипсес шГһ Гһе еуісепсе, апё шаке пе\ү аззосіаГіопз. Тһе доаі оГ сНдіГаі һізГогу шідһГ Ье Го Ьиііс епуігопшепГз ГһаГ риіі геаёегз іп іезз Ьу Гһе Гогсе оГ а ііпеаг агдишепГ Гһап Ьу Гһе ехрегіепсе оГ ГоГаі ішшегзіоп апсС Гһе сигіозіГу Го Ьиіісі соппесГіопз" [3, 4, 5].

8Геуеп МіпГг², Гһе БігесГог оГ Гһе ОтасшаГе 8сһооі оГ АгГз апё 8сіепсез Теасһіпд СепГег аГ СоіишЬіа Шіуегзгіу сопзіёегз ГһаГ еГГесГз оГ БідіГаі Гесһпоіоду іп Геасһіпд һізГогу із уегу шОе, аз Гһеу аііолү:

² 8(еуеп Міп(г і$ аігес(ог о/ (һе Сга^иа(е 8сһооі о/ Ат(з апа 8сіепсез Теасһіпд Сеп(ег а( СоіитЪіа Шпі\ег8і(у. Нін то$( гесеп( Ьоок, Ниск'8 Ка/(: А Ні$(огу о/ Атегісап СһіЫһооа (2004), гесеімеа амата^ /гот (һе А$8осіа(іоп о/Атегісап РиЪіінһегн, (һе Огдапіт.а(іоп о/Атегісап Ні$(огіат, апа (һе Техан Іт(і(и(е о/Ье((ег8. рге$Ыеп( о/Н-Ые(: НитапШез апа 8осіаі 8сіепсе$ Опііпе апа сгеа(ог о/ (һе Әі§і(аі Ні8(огу ЖеЪ $і(е, Міп(т. ріопеегеа (һе аррііса(іоп о/(есһпоіоду (о һі$(оту (еасһіпд апа тенеатсһ. Не і$ рте$Ыеп(-еіес( о/(һе 8осіе(у/ог (һе НШогу о/СһіЫтеп апа Үои(һ. Не һоЫ$ (һе Рһ.В. іп һШоту /гот Үаіе 1]пі\ег$і(у.

³ А таяһ-ир (ог ЖеЪ аррііса(іоп һуЪгіа) і$ а ЖеЪ аррііса(іоп (һа( сотЪіпез (мо ог тоге (ооһ ог ноигсен о/ аа(а, /ог ехатріе, сотЪіпіпд сетш аа(а м>і(һ а Соодіе тар (һа( іп^іса(е8 деодгарһіс іоса(іоп.

⁴ А роЛеаяІ і$ а зегіез о/ аиаіо ог уі^ео /ііез аіз(тіЪи(еа опііпе. Тһе /ііез тау Ъе аомпіоа^еа (о а сотри(ег ог рог(аЬІе аіді(аІ те^іа ріауег, тсһ а$ ап іРоа. Тһе (егт сотЬіпен (һе м>ога^ "Ьгоааса$(" апа "іРоа."

Го шаке а Ггеазиге Ггоуе оГ һідһ-диаігіу ргішагу зоигсе сюсшпепГз, шизіс, һізГогіс ішадез, апё Гііш сіірз ауаііаЫе Го іпзГгисГогз апё зГиёепГз Ьесаизе оГ Гһе сопзізГеё оГ сошшипісаГіоп апё соигзе-шападешепГ Гооіз, зисһ аз е-шаіі, опііпе зуііаЬі, \УеЬ-СТ, апё ВіаскЬоагё, зирріешепГеё Ьу сопГепГ-гісһ \УеЬ зіГез
Го іпуоіуе Гһе сгеаГіоп оГ һапёз-оп іпдиігу- апё ргоЫеш-Ьазеё һізГогу рго|есГз сезідпес Го аііолү зГисСепГз Го "сСо" һізГогу
Го іосиз ап еСисаГіопаі шоСеіз "іп лүһісһ Гһе ешрһазіз із оп асГіуе іеагпіпд, соііаЬогаГіоп, апё епһапсеё іпГегасГіоп. \Уікіз, Ьіодз, шазһ-ирз³, роОсазГз⁴, Гадз⁵, апё зосіаі пеГлүогкіпд аге Гһе Ьигг ^огёз. Тһезе Гесһпоіодісаі

іппоуаГіопз оГГег оррогГипіГіез Го зГисІепГз Го зһаге гезоигсез апсІ сгеаГе соііаЬогаГіуе рго|есГз"

Го іпсіисСе іпГо 'Іһгее-сНшепзіопаі уігГиаі геаііГу епуігопшепГз, лүһісһ аііолү зГисІепГз Го пауідаГе апсІ аппоГаГе по\ү-іозГ һізГогісаі зеГГіпдз" [5]

ШсІег \үһаГ сопсНГіопз шіі Ье роззіЬіе Го изе Гһезе Гесһпоіодіез іп есшсаГіопаі ргосезз? \УһаГ іпзГіГиГіопаі гезоигсез сІоез сНдгіаі һізГогу пеесІ? 8ишшагі2іп§ һіз гесепГ ехрегіепсе, Тошаз зһолүз из песеззагу сопсНГіопз Гог шсіе сНзггіЬиГіоп оГ БідіГаі іпГогшаГіопаі гезоигсез іп Геасһіпд һізГогу:

"іГ шіі пеесС ІасиіГу ііпез іп Гһе Гепиге Ггаск іп СерагГшепГз апсС зизГаіпесС сошшіГшепГ Го ііЬгагу, іпГогшаГіоп Гесһпоіоду, пе\ү шесНа, апсІ асаёешіс сошриГіпд гезоигсез Гог һишапіГіез зсһоіагз. 8оше оГ Гһіз суЬегіпГгазГгисГиге сап Ье зһагеё асгозз сНзсірііпез

• аішозГ апуГһіпд һеге шіі Ье а зГер ГопүагсІ—а сепГег, а сошшоп зрасе ог іаЬ, а зушрозіиш, а зһагесІ зегуег зузГеш

Іп асІсНГюп Го ГасіііГіез апсІ сепГегз, \үе пеесІ Гһе сіезіге апсІ шоГіуаГіоп оп Гһе рагГ оГ шападешепГ, Геасһегз, апсІ оп Гһе рагГ оГ зГисІепГз апсІ шазГегз:

"Аіі оі Гһіз із сопГіпдепГ оп іеасСегзһір. ІпзГіГиГіопз пеесС ІасиіГу шіііпд Го ехрегішепГ шГһ Гһе пе\ү шесНа; ГасиіГу пеесІ асшіпізГгаГіуе іеаёегз шШпд Го ргоуіёе гезоигсез апсІ һоіс ГасиіГу ассоипГаЬіе. 8ГисІепГз, езресіаііу дгасІиаГе зГисІепГз, пеесІ ЬоГһ ГасиіГу апсІ асшіпізГгаГіуе іеаёегз Го һауе сіеагесІ раГһлүауз Гог сиГГіпд-есІде гезеагсһ зо ГһаГ Гһеу Гоо сап Гаке аёуапГаде оГ Гһе гезоигсез. Мопеу шау поГ Ье Гһе сгіГісаі ГасГог іп іпзГіГиГіопаі зиссезз шГһ сНдгіаі һізГогу. ІпзГеасІ, іГ із а сигіоиз шіхГиге оГ соііаЬогаГіуе епегду апсІ шШпдпезз Го зиррогГ апсІ лүеісоше іппоуаГіоп апсІ сгеаГіуіГу. Му ргіогіГіез шшісІ Ье Го зесиге дгасІиаГе зГисІепГ птсНпд Гог сНдгіаі \үогк ГігзГ апсІ ГогешозГ, апсІ зесопсІ Го езГаЬіізһ ГасиіГу іпсепГіуез іог ехрегішепГаГіоп шГһ СідіГаі зсһоіагзһір"[3].

⁵ А Іад һ а шег-§епега(еа, /гееіу сһозеп, риЪіісіу ассеззіЪіе іаЪеі/ог зоте(һіпд. Іпаыаиаһ апа дгоирз сап ше (а§8 (о сгеа(е аа һос (ахопотіен /ог (һеіг омп ригронен. 8іпсе (аддіпд һ а Ъо((от-ир еп(егргі$е апа ніпсе тапу ЖеЬ $і(е$ аііом шег$ (о неатсһ (һгоидһ аіі шет$' (адз, а /Іиіа, соІІес(і\е, апа те$$у са(едогіга(іоп етегден. Тһотан Уап^ег Жаі соіпеа (һе (егт "/оіЪопоту" (о ге/ег (о (һе ои(соте о/ соііаЪога(і\е (аддіпд.

Ғіпаііу, ГосІау \үе зһоиіс аіі Гһіпк аЬоиГ һо\ү Го сһапде Гһе Гга|есГогу оГ Гһе Геасһіпд оГ паГіопаі һізГогу. Тһіз аррііез ргішагііу Го Гһе сопГепГ оГ Гһе сНзсірііпе. 8һоиіс Ье діуеп ргіогіГу Го лүогісСуіелү сошропепГ оі Гһе соигзе "НізГогу оі КагакһзГап". Тһіз із поГ аЬоиГ кполүіесіде оі ІасГз апсС еуепГз, ЬиГ оі еСисаГіпд зГисІепГз Гог сіуіс гезропзіЬіііГу оп а діоЬаі зсаіе, Гог аЬіііГу Го шксегзГапсІ Гһе һізГогісаі сопсНГіошп£ рһепошепа оГ Гһе шоёегп лүогШ, Го апаіуге Гһе һізГогісаі апсс зосіаі іпГогшаГіоп Го сеГегшіпе Гһеіг оші розіГіоп іп геіаГіоп Го Гһе зиггоипшпд лүогісІ, Го һауе ап ісІеа аЬоиГ Гһе ріасе оГ КагакһзГап іпГо Гһе лүогісІ-һізГогісаі ргосезз. Непсе оиг доаі із Го Гогш һізГогісаі Гһіпкіпд оГ уоиГһ. Оп Гһе оГһег һапё, Гһе шосегпігаГіоп оГ КагакһзГап'з есшсаГіоп зузГеш сешапё Гһе пеесІ Гог сһапдез іп Гһе есшсаГіопаі рагасИдш, гедиіге а пж|ог ГгапзГогшаГіоп оГ Геасһіпд Гесһпоіодіез. АпсІ іп Гһіз гезресГ іГ із уегу ішрогГапГ Го Гһе шссезргеасІ ішріапГаГіоп оГ шиіГішесНа Гесһпоіодіез іп Гһе есІисаГюпаі ргосезз.

Сап(и, В. Ап(опіо, апа Шһоп Р. 1¥агтеп. "Теасһіпд Нһ(оту іп (һе Ві_і(аі Сіаззтоот." Іп Теасһіпд Ні$(огу іп (һе Ві_і(аі Сіа$$гоот, 1. п.р.: 2003. Ніз(огісаі АЪ$(гас(8, ЕВ8СОһоз( (ассе$$еа ЫоуетЪег 29, 2012).
Кап^у Вазз апа Коу Конептммеід, &_ио(; Кемігіпд (һе Ні$(оту апа 8осіаі 8(и^іе8 Сіаззтоот: Ыееа^, ҒгатемогЪ, Вапдетн, апа Рторозаһ, &аио(; 1¥һі(е Рарег /ог Верат(теп( о/Еаиса(іоп, Ғогит оп Тесһпоіоду іп К-12 Еаиса(іоп: Епуізіопіпд а Ыем> Ғи(иге, ВесетЪег 1, 1999. [һ((р://сһпт.дти.еаи/те8оитсе8/е88ау8/а/26]
Іп(егсһапде: Тһе Ртотіне о/ Әі§і(аі Нһ(огу , ЫоуетЪег 29, 2012 [һ((р://м!М!М!.іоитаіо/атегісапһі8(огу.огд/і88ие8/952/іп(егсһапде/іпаех.һ(ті]
Еамага Ь. Ауегн, Тһе Уаііеу о/ (һе 8һааом>: Тмо СоттипШез іп (һе Атегісап Сіуіі Жаг, һ((р://уаііеу.усаһ.уігдіпіа.еаи;
8(еуеп Міп(г, Әі§і(аі Нһ(огу: Шзіпд Ыем> Тесһпоіодіен (о Епһапсе Теасһіпд апа Кенеатсһ, һ((р://м>м>м>.аіді(аіһі8(огу.иһ.еаи.
8(еуеп Міп(г, Нурег(ех(иаі Ні$(оту: Оиг Опііпе Атегісап Ні$(огу Тех(Ъоок, һ((р://ммм.аіді(аіһіз(огу.иһ.еаи/аа(аЪазе/һурег_Шіез.с/т.

СТАНОВЛЕНИЕ ИНФОРМАЦИОННОГО ОБЩЕСТВА В КАЗАХСТАНЕ: ПАТТЕРНЫ ГЛОКАЛИЗАЦИИ (2012) *
К.Ш. Алимгазинов - д.и.н., заведующий отделом Историографии, источниковедения и современной методологии ИИЭ КН МОН РК
Анализ социальных процессов является одной из приоритетных и актуальных исследовательских практик исторических публикаций. Социальные процессы в наиболее обобщенном его понимании представляют собой совокупность социальной информации об обществе, его состоянии, процессах общественного развития, включают знания о механизмах функционирования общественного организма в отдельный отрезок исторического времени. Хотя и можно порой услышать определения того, что Интернет надгосударственен, не имеет границ, неконтролируем правительствами отдельных стран, тем не менее, глобальную сеть можно разделить на сегменты по ряду классификационных признаков, в том числе и таких признаков, которые носят отчетливый признак принадлежности к той или иной стране или государству. Можно очертить несколько ключевых позиций, согласно которым сегментарность Интернет очевидна. Выделим казахстанский сектор глобальной сети и раскроем те аспекты социальных процессов, протекание которых обусловлено его развитием.

Собственно официально начало формированию казахстанского сегмента сети было положено 19 сентября 1994 года, когда стало возможным авторизация доменной записи для Республики Казахстан под именем .кг. Несколько ранее же, в 1991 году на базе алматинской компании МНТКЦ «Парасат» открылся первый в Казахстане региональный узел сети «Кеісош», начавший оказывать услуги электронной почты. В 1998 году было создано ДТОО «Казнет» (КагпеГ) ОАО «Казахтелеком» для оказания услуг передачи данных. С 1998 года в Алматы при поддержке фонда Сорос-Казахстан был

создан Интернет Трейнинг Центр как казахстанский образовательный портал, размещенный по адресу лүлүлү.зашаі.кг.

Государственная политика в области информатизации предусматривала географический охват всей территории Казахстана информационными и коммуникационными технологиями. Стартовое решение задач массовой интернетизации казахстанских школ, государственная программа преодоления информационной безграмотности населения Казахстана [о, с. 20-21], сделали Интернет сравнительно легкодоступным и обеспечило возможность массового использования населением Казахстана информационного контента всемирной сети.

Начало реализации в республике социально-направленных программ ликвидации компьютерной безграмотности связано с деятельностью программы ПРООН, в частности работой Кластерного бюро ЮНЕСКО в Алматы, на базе которого для населения республики были предложены бесплатные курсы по получения компьютерного образования. В дальнейшем, эти инициативы были поддержаны рядом других неправительственных и международных организаций: фонд Сороса, программа ІКЕХ/ІАТР и другими. Можно сказать, что данные инициативы создали социальную базу формирующемуся казахстанскому сектору Интернета. За небольшой отрезок времени с конца 1990-х годов, практически вся территория Казахстана была охвачена доступом в Интернет.

Сравнительное изучение Национальных отчетов о человеческом развитии в Казахстане за период начиная с 1995 года показывает контекст выполненных национальных программ и стратегий в области информационных технологий, значимость современных технологий для становления суверенного государства. Так, в Отчете за 1995 год [2], обозначено смещение государственных приоритетов на реализацию задач дальнейшей демократизации общества, особо подчеркивается необходимость преодоления существующего в стране информационного неравенства. Для достижения целей социального развития в Казахстане, были выделены анализ состояния информатизации и изучение перспектив развития информационных технологий как одного из ключевых индикаторов либерализации общества и развития его демократических институтов.

Логическое продолжение данный постулат получил в последующих документах: Отчете о человеческом развитии за 1997 год, посвященном анализу социальных и экономических параметров развития суверенного Казахстана, начиная с 1991 года; Отчете о человеческом развитии за 1999 год, где также была обозначена проблема нарастающего информационного неравенства в государстве; Отчете о человеческом развитии за 2004 год, который был целиком посвящен национальному образованию как ключевому фактору воздействия на различные сферы жизни общества.

Комплексное освещение проблема информатизации получила в Отчете о человеческом развитии за 2006 год - «Новые технологии для развития человека в Казахстане» [3], в котором дан анализ состоянию и перспективам

развития в Казахстане новых информационных технологий. Отчет отражает значение для поступательного развития государства новых технологий как основы для развития человеческого потенциала и развития страны в целом, повышения производительности труда, рентабельности производства, повышению доходов населения, обеспечению его доступа к качественным товарам и услугам, позитивно влияют на здоровье человека, повышают рождаемость и продолжительность жизни. Поэтому внедрение новых технологий выделялось как залог конкурентоспособности человеческого потенциала страны в приоритетных задачах вхождения в число пятидесяти наиболее развитых стран мира [4].

В 1 990-ые годы отсутствие потребности в статистических сведениях о социальном составе и географии казахстанских пользователей Интернет во многом объясняется неразвитостью самой сети, со стороны государства не наблюдался интерес к Интернету как социальному явлению в современной истории. Начало статистических исследований виртуального пространства и его пользователей по республике, проведенные международными статистическими агентствами и социологическими научно-исследовательскими центрами, относится к началу 2000-х годов.

Одним из первых комплексных исследований можно назвать
проведенное в рамках программы «Региональный мониторинг
казахстанского Интернета» в 2001 году компанией АсГіз ЗузГешз Азіа, анализ
казахстанской интернет-аудитории - «Аудитория и окружение Интернета в
Казахстане». Исследование аудитории Интернета и ее коммуникационного
окружения в Казахстане, проведенное АсГіз ЗузГешзАзіа, отвечало задачам
программы «Мониторинг состояния информационно-

телекоммуникационных систем» Государственной программы формирования и развития национальной информационной инфраструктуры в Казахстане. Потребность в исполнении аналогичных проектов рассматривались как задачи формирования информационного общества и влияния информационных и коммуникационных технологий (ИКТ) в Казахстане по глобальной программе «Готовность к информационному обществу». Результаты анализа по распределению интернет-аудитории в разрезе регионов Казахстана, в соответствии с рисунком 7, показывает

неравномерность распределения информационных услуг Интернет. В целом, аудитория пользователей Интернета в Казахстане к 2000-му году составила 1,6% от взрослого населения крупных городов Казахстана, что в среднем составляет 60,7 тыс. человек [5].

Локализация пользователей сосредоточена по крупным городам республики, куда Интернет проникал в массовом порядке. Значительное количество пользователей находилось преимущественно в городах Алматы и Астана. Компания 8руЬо§, ведущая статистическая служба в русскоязычном Интернете, определила количество уникальных посетителей из Казахстана в январе 2001 года в 145 тыс. человек. При этом наибольшее число посетителей Интернета зафиксировано было по г. Алматы. Потенциальная аудитория пользователей приходилось на северный и южный регионы Казахстана, не охваченные к тому времени доступом к электронным ресурсам. В целом, можно отметить общую неравномерность распределения пользователей по областям. Казахстанский исследователь А. Колосов отмечает, что в последующие несколько лет значительный прирост численности интернет-аудитории был зафиксирован в западном Казахстане: на 103,4 тыс. чел., а максимальное падение в восточном Казахстане: на 14,7 тыс. чел. Ниже среднестатистического показателя по Казахстану зона влияния находилась в Карагандинском регионе и особенно - в северных областях. Наибольший удельный вес от численности пользователей был в западном Казахстане (27,9%) и г. Алматы (21,1%). Средний уровень проник-новения в Интернет отмечался в городах северного Казахстана (15,9%), в г. Астане (13,2%) и Центральном Казахстане (10,3%). Менее всего аудитория пользователей была в городах южного (9,9%) и восточного Казахстана (6,9%)

жүктеу 5,16 Mb.

Достарыңызбен бөлісу:

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 16